Поради батькам
Motivation
Psychologists say that when learning a motive is 2.5-3 times more important than intelligence. In theory, motivation is a person's motivation to perform conscious or unconscious actions, the ability to actively meet their needs, to achieve the goal. In fact, it is perseverance and determination, without which no goal can be achieved.
How to motivate a child to study if he does not want to learn, does not do homework, is often distracted in lessons, he is not worried about success.
The reasons for lack of motivation can be several:
The kid is simply not prepared for school. Parents believe that he is not developed by age, he has a broad outlook. However, a first-grader may not be psychologically ready to obey school regulations, may not sit quietly in class, listen to the teacher.
Conflicts with a teacher or other students can be the cause of poor performance.
It happens that the desire to engage reflects the excessive ambitions of parents. Some criticize their children for bringing sixes instead of twelve from school. Then the child develops low self-esteem, she considers herself unable to learn better. The emotional connection with the parents disappears. Others enroll the child in several circles at once, without asking if she wants to attend them. As a result, the student does not live up to expectations and learns much worse than he could, if he was not hindered by inflated demands from the family.
Причини відсутності мотивації може бути декілька:
-
Малюк просто не підготовлений до школи. Батьки вважають, що він розвинений не по роках, у нього широкий кругозір. Однак першокласник може бути психологічно не готовий підкорятися шкільному розпорядку, не може спокійно сидіти на уроці, слухати вчителя.
-
Причиною поганої успішності можуть слугувати конфлікти з вчителем або іншими учнями.
-
Буває, що бажання займатися відбивають непомірні амбіції батьків. Одні докоряють своїм дітям за те, що ті приносять зі школи шістки замість дванадцяток. Тоді у дитини складається занижена самооцінка, вона вважає себе нездатною вчитися краще. Пропадає емоційний зв’язок з батьками. Інші записують дитину в кілька гуртків одночасно, не питаючи, чи хоче вона їх відвідувати. В результаті школяр не виправдовує надій і вчиться набагато гірше, ніж міг би, якби йому не заважали завищені вимоги з боку сім’ї.
Adolescent suicide
At the age of 12 to 17 years, the psyche of the adolescent is the most unstable, there is a powerful hormonal surge. The children's world collapses like a card lock, and it is replaced by an adult - hostile, unknown, repulsive. There are various life situations, such as: the breakup of a romantic relationship, the death of a loved one, the death of a pet, parental divorce, pressure at school, pressure from peers, etc.
During these periods, the ability of parents to support, cultivate in the child all the good and counteract the bad, to prevent the consolidation of negative experiences is very important. The nature of adult behavior affects the behavior of the child. Difficulties in education do not arise suddenly, suddenly and immediately in adolescence. The reasons should be sought in the earlier periods of the child's life.
For children, parents are always the main people in their lives. And the way children behave towards them is just an appropriate reaction to parental behavior. A teenager like a sponge absorbs everything that is presented to him from early childhood. And if he sees in the family scandals, disrespect or indifference, it is not surprising that the teenager accumulates this negativity. Moreover, the financial situation of the family here plays a small role, important, rather, the psychological climate and attitudes toward adolescents. It happens that parents provide the teenager with everything he needs,
but do not attach importance to the child's personal problems, are not interested in his emotional experiences, and simply do not really know their child.
Evil in children is born most often because love and kindness were in short supply in their lives, they were deprived of the joy of communicating with loving people.
Tell your child as often as possible that you understand, love and appreciate him. And if he has problems, tell him how you can help him deal with them. Remind him of hobbies, dreams, goals, friends, everything that can disappear with his life. If all this is not there, promise him and yourself that you will help and find it all over again. Believe it. And feel what you say.
Psychologist's advice on effective communication with adolescents:
1. Give hope, inspire optimism and faith in the future.
2. Show maximum understanding and show sincere compassion.
3. Exercise social control over the child's behavior at home, at school and on the street.
4. Accept the child's personality with all its advantages and do not focus on the disadvantages.
5. Help your child understand his personal resources
6. Learn to listen carefully.
Nonviolent communication
Nonviolent communication is a method communication , developed by American psychologist Dr. Marshall Rosenberg, which is based on empathy .
According to Rosenberg's method, it is proposed to change the usual strategy of thinking and behavior in conflict situations with jet (response to a stimulus) to the conscious and compassionate. To do this, it is suggested to constantly take care of yourself (your needs) and in dialogue with people to avoid evaluations and criticism, instead pay attention to the facts, your feelings and feelings of the opponent, the needs of the opponent.
Rosenberg emphasizes that there are no conflicts at the level of needs: all difficult situations can be resolved by creating new ways to meet needs.
Thus, he demonstrates that life without violence is quite possible, both on a personal, interpersonal and social level.
The NNS method is widely used after military conflicts, in the education system, the practice of social assistance, business.
Відеоролик «Розкажи дорослому, якому довіряєш»
Adaptation of first-graders
The beginning of a child's education in the 1st grade is a difficult and responsible stage in his life. After all, there are a lot of changes. It is not only new living and working conditions - it is also new contacts, new relationships, new responsibilities. The social position is changing: he was just a child, now he has become a schoolboy. The social institution of education and upbringing is changing: not the kindergarten, parents, grandmother, but the school, where educational activities become leading. The whole life of a child changes: everything is subject to education, school, school affairs and worries.
Getting used to school is a long individual process. According to statistics, only 50% of children adapt to new conditions and requirements within six months. The second half takes more time. The process of adaptation consists of many, closely interrelated, aspects: social, pedagogical, physiological, psychological, and so on. As for physiological adaptation, doctors note that most first-graders get sick in September, some children lose weight in the first 2-3 months of training, some complain of fatigue, headaches, become moody. This is not surprising, because 6-year-olds are hit by an avalanche of tasks that require them to mental and physical stress. Socio-psychological adaptation is to master the new social status of "student", as well as to establish effective communication with peers and teachers.
School adaptation includes biological, psychological and social adaptation.
Biological adaptation is an adaptation to a new mode of learning and life. Life is fluid, contradictory, unpredictable: he did not have time to adapt to feel the stability of existence, as it happens that radically changes plans, significantly affects well-being, forces to adapt to the new and unusual.
Psychological adaptation is an entry into a new system of requirements related to the implementation of educational activities. The process of interaction between the individual and the environment is to find and use adequate means and ways to meet its basic needs, which include the need for security, physiological needs (food, sleep, rest, etc.), the need for acceptance and love, recognition and respect, self-expression, self-affirmation and development. This creates opportunities for successful social adaptation and socialization of the child.
Social adaptation is the process of joining a student body. Social adaptation is considered as the final, final stage of adaptation in general, which provides both physiological and psychological and social well-being of the individual. The first-grader must adapt to the requirements of those social groups that are characteristic of the school (student group, teachers, other classes, etc.).
Consider the factors that affect the success of the child's adaptation to school:
• functional readiness for the beginning of systematic learning: the child's body must reach such a level of development of individual organs and systems to adequately respond to the external environment.
• age of beginning of systematic training: it is not by chance that the adaptation period in six-year-olds is longer than in seven-year-olds. Six-year-olds have a higher intensity of all body systems, lower and unstable performance. The year that separates a six-year-old from a seven-year-old is very important for his physical, functional and mental development. It is in this year that the following important neoplasms are formed: the regulation of behavior, orientation to social norms and requirements, develops intensively, and the foundations of logical thinking are laid.
• health status: this is one of the main factors influencing not only the activity and success of the process of adaptation to school, but also the process of further education. Healthy children adapt most easily.
• the level of training of adaptation mechanisms: of course, first-graders who have previously attended kindergarten, much easier to adapt to school than "home", not accustomed to a long stay in the children's team;
• features of the child's life in the family: such points as the psychological atmosphere in the family, the relationship between parents, parenting style, the status of the child in the family, the child's home life, etc .;
• psychological readiness for schooling: psychological readiness involves intellectual readiness (level of development of cognitive abilities), emotional-volitional readiness (emotional maturity, adequacy of emotional response, volitional regulation of behavior) and personal readiness (motivational readiness, communicative readiness);
• rational organization of classes and daily routine: one of the main conditions without which it is impossible to maintain the health of children during the school year is compliance with the regime of classes, teaching methods, content and saturation of curricula, environmental conditions to age opportunities of first-graders;
• appropriate organization of motor activity of the child: motor activity - the most effective way to prevent and prevent fatigue, maintain high performance.
Звикання до школи - тривалий індивідуальний процес. Згідно зі статистикою, тільки 50% дітей адаптується до нових умов і вимог протягом півроку. Другій половині потрібно більше часу. Процес адаптації складається з багатьох, тісно взаємозв'язаних, аспектів: соціального, педагогічного, фізіологічного, психологічного тощо. Що стосується фізіологічної адаптації, то медики відзначають, що більшість першокласників хворіє у вересні, деякі діти втрачають вагу в перші 2-3 місяці навчання, деякі скаржаться на втому, головний біль, стають примхливими. Це не дивно, оскільки на 6-річних малюків обрушується лавина завдань, що вимагають від них розумового і фізичного напруження. Соціально-психологічна адаптація полягає в освоєнні нового соціального статусу «учень», а також у налагодженні ефективного спілкування з однолітками і вчителем.
Шкільна адаптація включає в себе біологічну, психологічну і соціальну адаптацію.
Біологічна адаптація - це пристосування до нового режиму навчання й життя. Життя плинне, суперечливе, малопередбачуване: не встиг пристосуватися відчути стабільність існування, як трапляється таке, що докорінно змінює плани, суттєво впливає на самопочуття, змушує пристосовуватися до нового й незвичного.
Психологічна адаптація - це входження до нової системи вимог, пов'язаних з виконанням навчальної діяльності. Процес взаємодії особистості й середовища полягає в пошуку й використанні адекватних засобів і способів задоволення основних її потреб, до яких належать потреба в безпеці, фізіологічні потреби (у їжі, сні, відпочинку тощо), потреба в прийнятті та любові, у визнанні та повазі, у самовираженні, самоствердженні й у розвитку. Тим самим закладаються можливості для успішної соціальної адаптації й соціалізації дитини.
Соціальна адаптація - це процес входження до учнівського колективу.
Соціальну адаптацію розглядають як завершальний, підсумковий етап адаптації в цілому, що забезпечує як фізіологічне і психологічне, так і соціальне благополуччя особистості. Першокласник повинен пристосуватись до вимог тих соціальних груп, що характерні для школи (учнівська група, вчителі, інші класи тощо).
Розглянемо чинники, що впливають на успішність адаптації дитини до школи:
• функціональна готовність до початку систематичного навчання: організм дитини повинен досягти такого рівня розвитку окремих органів і систем, щоб адекватно реагувати на дії зовнішнього середовища.
• вік початку систематичного навчання: не випадково адаптаційний період у шестирічок більш тривалий ніж у семирічок. У шестирічок спостерігається більш висока напруженість всіх систем організму, більш низька і нестійка працездатність. Рік, що відокремлює шестирічну дитину від семирічної, дуже важливий для її фізичного, функціонального і психічного розвитку. Саме в цей рік формуються такі важливі новоутворення: інтенсивно розвивається регуляція поведінки, орієнтація на соціальні норми і вимоги, закладаються основи логічного мислення.
• стан здоров'я: це один з основних факторів, що впливають не лише на діяльність і успішність процесу адаптації до школи, а й на процес подальшого навчання. Найбільш легко адаптуються здорові діти.
• рівень тренованості адаптаційних механізмів: безумовно, першокласники, що відвідували раніше дитячий сад, значно легше адаптуються до школи, ніж «домашні», не звичні до тривалого перебування в дитячому колективі;
• особливості життя дитини в сім'ї: велике значення мають такі моменти як психологічна атмосфера в сім'ї, взаємостосунки між батьками, стиль виховання, статус дитини в сім'ї, домашній режим життєдіяльності дитини тощо;
• психологічна готовність до шкільного навчання: психологічна готовність передбачає інтелектуальну готовність (рівень розвитку пізнавальних здібностей), емоційно-вольову готовність (емоційна зрілість, адекватність емоційного реагування, вольова регуляція поведінки) і особову готовність (мотиваційна готовність, комунікативна готовність);
• раціональна організація учбових занять і режиму дня: однією з головних умов, без яких неможливо зберегти здоров'я дітей протягом навчального року, є відповідність режиму учбових занять, методів викладання, змісту і насиченості учбових програм, умов зовнішнього середовища віковим можливостям першокласників;
• відповідна організація рухової активності дитини: рухова активність – найефективніший спосіб попередження і своєчасного запобігання стомлення, підтримки високої працездатності.
Adaptation
fifth-graders
Students who are accustomed to certain elementary school routines need time to adjust to a new pace and lifestyle. Often external changes coincide in time with the onset of physiological changes in children. All this, of course, affects success.
Thus, the period of transition of junior schoolchildren to the middle level of the educational institution is usually associated with certain complications. The process of adaptation lasts for one to three months, which does not always have a positive effect on the child's success.
During this period there are changes in the child's psyche, established life concepts are transformed, theoretical thinking develops, memory and perception become meaningful.
If in primary school children only got acquainted with educational activity, in secondary school - master the basics of independent forms of work, more actively develop the cognitive intellectual sphere.
How to understand that the child has successfully adapted?
1. Satisfaction of the child with the learning process; the child easily copes with the program.
2. The degree of independence of the child in performing educational tasks, willingness to seek the help of an adult only after trying to perform the task himself;
3. Satisfaction with interpersonal relationships - with classmates and teachers.
Signs of maladaptation:
1. Tired, tired appearance of the child.
2. The child's unwillingness to share their impressions of the day. The desire to distract the adult from school events, to switch attention to other topics.
3. Reluctance to do homework, negative characteristics of the school, teachers, classmates. complaints about certain events related to the school.
4. Restless sleep, difficulty waking up in the morning, lethargy., Constant complaints of malaise.
The transition of students from primary to secondary school is rightly considered a period of crisis. Long-term observations of teachers and school psychologists suggest that this stage is inevitably associated with reduced performance.
Ознаки дезадаптації:
1.Втомлений, стомлений зовнішній вигляд дитини.
2.Небажання дитини ділитися своїми враженнями про проведений день. Прагнення відвернути дорослого від шкільних подій, переключити увагу на інші теми.
3.Небажання виконувати домашні завдання, негативні характеристики на адресу школи, вчителів, однокласників. скарги на ті чи інші події, пов'язані зі школою.
4.Неспокійний сон, труднощі ранкового пробудження, млявість.,постійні скарги на погане самопочуття.